Конкурс "Поети" відповіді
|
Завдання |
Відповіді |
Відповідь |
1 |
Однак
за довгий вік не наробилась, Не
долюбила землю з небом 12345. Та
в кожній грудці ласкою відбилась, Як
сонце відбивається в росині |
Однак
за довгий вік не наробилась, Не
долюбила землю з небом синім. Та
в кожній грудці ласкою відбилась, Як
сонце відбивається в росині |
синім. |
2 |
Чи
то не знав я подиху біди, Що
крають небо нелюди прибулі,- Очицями
по бомбах я водив, А
думав: то летять легенькі 1234.
|
Чи
то не знав я подиху біди, Що
крають небо нелюди прибулі,- Очицями
по бомбах я водив, А
думав: то летять легенькі кулі. |
кулі. |
3 |
Як
липи цвітуть у 123456, А
місяць високий, багряний, Люблю
до безтями й понині Любисток,
що в серці не в’яне. |
Як
липи цвітуть у долині, А
місяць високий, багряний, Люблю
до безтями й понині Любисток,
що в серці не в’яне. |
долині, |
4 |
Ця
праця буде аж до ранку, Рука
в руці вони усі. Хай
сниться людям на 12345678 Зима
в небаченій красі. |
Ця
праця буде аж до ранку, Рука
в руці вони усі. Хай
сниться людям на світанку Зима
в небаченій красі. |
світанку |
5 |
Хай
тілу стає прохолодно, Та
тільки на серці тепліш. Осіння
пора неповторна. Красу
цю на згадку 12345 |
Хай
тілу стає прохолодно, Та
тільки на серці тепліш. Осіння
пора неповторна. Красу
цю на згадку залиш. |
залиш. |
6 |
Загойдався
берег, мов колиска, Сон
схиливсь над клавішами хвиль. Де-де
парус біло-біло блиска, Голубінь віщує повний 12345. |
Загойдався
берег, мов колиска, Сон
схиливсь над клавішами хвиль. Де-де
парус біло-біло блиска, Голубінь віщує повний штиль. |
штиль |
7 |
Оповитий
легендами острів, Де
колись вирувала, кипіла Вільна
думка, і шаблі тут 123456 На
загарбників лютих точили. |
Оповитий
легендами острів, Де
колись вирувала, кипіла Вільна
думка, і шаблі тут гострі На
загарбників лютих точили. |
гострі |
8 |
Винні
всі ми в чомусь і не 12345 – Обгортає
всіх одна мета : Як
не загубити в ластовинні Раз
в житті даровані літа. |
Винні
всі ми в чомусь і не винні – Обгортає
всіх одна мета : Як
не загубити в ластовинні Раз
в житті даровані літа. |
винні
– |
9 |
Хмари!
То здіймаються птахами, То
крилом торкаючись землі, Дощиком
протупують 123456 Вздовж
проспектів, рівних, як столи. |
Хмари!
То здіймаються птахами, То
крилом торкаючись землі, Дощиком
протупують дахами Вздовж
проспектів, рівних, як столи. |
дахами |
10 |
Леденіє засніжений двір, Зграя жевжиків плаче під стріхою, Мерзнуть
вишні, а вогники 123 Посміхаються
наче із втіхою … |
Леденіє засніжений двір, Зграя жевжиків плаче під стріхою, Мерзнуть
вишні, а вогники зір Посміхаються
наче із втіхою … |
зір |
Немає коментарів:
Дописати коментар